Описання алгоритмів

У процесі своєї роботи програма опрацьовує дані. Дані, які вводить до програми безпосередньо користувач програми або програма їх отримує від певного пристрою (наприклад, від датчика температури), або від ін­шої програми, або з іншого джерела (наприклад, з текстового файлу) на­зиваються вхідними (початковими) даними. Деякі програми працюють без вхідних даних.

Дані, отримання яких є метою використання програ­ми, називаються вихідними (результуючими) даними. Під час виконан­ня програми утворюються та опрацьовуються й інші дані, які назива­ються проміжними даними.

Запис алгоритмів за допомогою схем. Схеми дають змогу зобразити алгоритм в наочній графічній формі. Цей спосіб уже потребує деяких спеціальних знань. Це, зокрема, знання певних стандартів графічних зображень - блоків, усередині яких розміщують команди алгоритму. Деякі з цих блоків наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

 

Під час створення схеми алгоритму блоки із записаними в них командами з'єднуються між собою стрілками, які визначають черговість виконання дій алгоритму.

Для запису команд усередині блоків використовується природна мова з елементами математичної символіки. В результаті перевірки умови під час вибору напрямку виконання алгоритму виникають два можливі шляхи для його продовження. Ці шляхи зображуються стрілками з позначеннями «так» і «ні». Перехід по стрілці з позначенням «так» відбувається в тому разі, коли умова виконується, а перехід по стрілці з позначенням «ні» - у протилежному випадку.

Блоки початку і кінця алгоритму використовуються при записі повного алгоритму задачі. Ми ж надалі вважатимемо, що алгоритми, які розглядаються в посібнику, можуть бути використані в інших алгоритмах як самостійні блоки. Тому блоки початку і кінця алгоритму не використовуватимуться.

Наочність схематичного представлення алгоритму має свої переваги. Однак ця наочність швидко втрачається, якщо зображується великий алгоритм. У таких випадках у схемі алгоритму виділяються і відокремлюються її окремі частини - модулі, основною умовою яких є один вхід і один вихід. Згодом вони включаються у схему алгоритму як окремі блоки. Такий підхід до складання алгоритму відображає ідею структурного програмування.